БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ ДО РІЧНИЦІ ВІЙНИ: ВІДПОВІДАЄ КОМАНДА «ІТ-3»
Швидко, емоційно та лячно – ось як пройшов рік війни в трьох словах. Команда «ІТ-3» створила проект, присвячений річниці повномасштабного вторгнення. Колектив поділився власними враженнями від пережитого року, відношенням до росіян та планами на українську Перемогу.
Журналісти також відповіли на каверзні питання, побудовані на підставі подій за рік війни. Зокрема, це і фанатизм від Зеленського, мовний конфлікт, популяризація сучасної української музичної культури та відношення до людей, які підтримали дії країни-агресора.
Але перше, що зробила команда – поділилась думками від ранку 24 лютого.
Наприклад, наш шеф-редактор телеканалу Тимофій Львутін прокинувся від вибухів. За його словами, перше, що він зробив – проінформував жінку про терміновий збір всієї родини.
«В мене не було паніки, адже подібні моменти я проживав у Маріуполі, в січні 2016 року був обстріл мікрорайону «Східний». Окрім цього, я працював військовим журналістом, був в Авдіївці та Широкіно і чув вже вибухи. Одного разу навіть потрапив під мінометний обстріл. Тому, перше, що ми зробили з жінкою – зібрали документи, деякі теплі речі і поїхали до її батьків».
У подальшому шеф-редактор зателефонував своїм колегам-журналістам, і як зазначає Аліса Слонкіна – про війну вона дізналась саме від дзвінка Тимофія. Зокрема, і Єлизавета Шереметьєва також розповіла, що дізналась про війну саме від колег по роботі.
А ось оператор Тимур Задорожний прокинувся близько 6:30. Про початок вторгнення він дізнався з контенту соціальних мереж. Наступним його кроком став зідзвон з родичами та друзями, звідки про війну дізналась і журналістка сайту Валерія Самсонова.
Одним з досить вагомих питань цього проекту стало відношення до Президента України Володимира Зеленського. Сутність полягала у виборі людині, яка могла гідно представляти державу на політичній арені.
«
У війні питання мови є зброєю для певного кола осіб. Одеський регіон — російськомовний. Виникає конфлікт — чи мають українці повністю перейти на свою державну мову?
«
Для підняття бойового духу українців музична діяльність сильно набирала обертів. «Пес Патрон», «Ой у лузі червона калина», «Stefania» — всі вони на слуху і навіть деякі дуже ріжуть вухо.
«Я не люблю те, що роблять зараз — кліпають пісні на тему війни на швидку руку. Це виглядає так, ніби «я щось висказався, я щось зробив» і приплітають сюди воєнні дії. З усіх випущених пісень моя найулюбленіша - «Місто Марії» гурту «Океан Ельзи«», — поділився думкою Тимур Задорожний.
Після вторгнення суспільство, що нас оточувало, розділилось – були ті, хто живе в Україні і 100% її підтримав, а були й ті, хто живе в Україні, але підтримували країну-терориста.
З команди журналістів лише в Аліси не знайшлось жодної людини, яка б встала на бік окупанта.
«Мої близькі, знайомі – ніхто з них не підтримав російську федерацію. Я не стикнулась із проблемою внутрішнього конфлікту в родині, чому дуже рада, бо знаю, як важко це далось деяким моїм друзям», — зазначила журналістка.
Всі інші члени команди, які мали в своєму колі прихильників «руського миру», обірвали з ними зв’язок.
Детально про перший блекаут та тривогу, плани на Перемогу і спроби виїхати за кордон дивіться у повних випусках команди «ІТ-3».
Разом до Перемоги!