ДЕНЬ СОБОРНОСТІ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ, ТРАДИЦІЇ, СВЯТО

Соборність, перш за все, являє собою єдність людей, мови, думок, віри. Соборність — нерозривність, близькість, взаємність, рівність. Підписавши Акт злуки, Українська Народна Республіка (далі — УНР) і Західно-Українська Народна Республіка (далі — ЗУНР), вперше об’єднали землі нашої держави в одне ціле.

З’єднання українських земель показало, що Україна має свою національність, свою мову, віру, свою історію.

Чому українці відзначають День Соборності саме 22 січня, розповімо у цій статті.

Передісторія Дня Соборності

Вперше у XX столітті Незалежність України була проголошена 22 січня 1918 року. Документ, що підтверджував цю подію — IV Універсал Української Центральної Ради. Зміст Універсалу являв собою наступне:

• незалежність та суверенність Української Народної Республіки;
• затвердження того, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не буде втручатись у внутрішню та зовнішню її політики;
• роздача українських земель українським селянам без викупу;
• взяття під контроль всіх банків;
• скликання Українських Установчих Зборів для затвердження Конституції УНР.

Чому саме IV Універсал? Загалом було підписано 4 таких документи, але за змістом всі вони різні:

I — навіть не проголошував автономію українських земель;

II — автономія України узгоджувалась з Тимчасовим Урядом Росії;

III — проголошення УНР в складі Російської Федерації;

IV — повне відокремлення УНР від Федерації.

Ще у 1918-1920 рр. українці прагнули розірвати всякі стосунки з Росією, не мати нічого спільного з «братським народом».

Як-то кажуть, «історія циклічна». Ось вам текст останнього Універсалу.

«А тим часом петроградське правительство народніх комісарів, щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо, красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.

Фабрики товарів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю розплодились юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі.»

Нічого це не нагадує?

Ще тоді українці зрозуміли, хто такі — «руські», які вони нам сусіди, і чого від них варто очікувати.

За яких обставин відбулось об’єднання територій?

Після ухвалення III Універсалу ( того самого, у якому прописано, що УНР - частина Російської федерації), до складу УНР увійшло 9 губерній — Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму).

29 квітня 1918р. стався державний переворот, під час якого став швидко відомий Павло Скоропадський і який став у влади УНР. Через півроку під час цих же подій створюється Західно-Українська Народна Республіка.

З тих пір і велись перемовини щодо об’єднання територій.

Як відбувалась церемонія з’єднання?

Урочисте святкування проходило на Софіївській площі біля собору 22 січня 1919 року. На території собору зібрались тисячі мешканців, військові, працівники церкви, члени Директорії, уряду УНР та ЗУНР.

Акт Злуки підписали голова Директорії УНР Володимир Винниченко, члени Директорії Симон Петлюра, Федір Швець, Андрій Макаренко і Опанас Андрієвський, а також керуючий справами Директорії Іван Красковський.

Після підписання відбувся молебень і військовий парад.

Варшавський договір і Симон Петлюра

Можна затверджувати, що об’єднання українських земель відбулось політично, але ж ніяк не державно.

У 1920 р. уряд УНР та Польщі підписали Варшавський договір, який передбачає союз між двома державами у війні проти більшовиків Росії. Натомість, умови цього союзу передбачали віддачу частини українських земель Польщі, а саме: Галичину, Холмщину, Підляшшя й Західну Волинь.

Договір вважався таємно підписаним, оскільки представник уряду УНР Симон Петлюра і польський очільник Йозеф Пілсудський мали на меті одне — об’єднатись проти Червоної армії. На той час Польща сама не мала чітко визначених кордонів, не розуміла, кому можна довіряти, а кому — ні. 

Наступне об’єднання українських земель відбулось у 1939 році.

Коли вперше почали святкувати День Соборності?

Вперше це свято почали відмічати у м. Хуст, який на момент 1939-1940 років був столицею Карпатської України.

Офіційно в Україні вважати День Соборності святом почали у 1999р. після Указу президента Леоніда Кучми.

За часів правління Віктора Януковича було скасовано День Соборності, натомість встановили нове свято — День Соборності та Свободи України.

Але вже під час правління наступного президента Петра Порошенко свято відновили, окрім того встановили дату Дня Гідностіі до Дня Гідності та Свободи — 21 листопада.

Таким чином, українці відмічають два свята — День Соборності (22 січня), День Гідності та Свободи (21 листопада).

Традиції до Дня Соборності

Головною традицією у День соборності є утворення «живого ланцюга» єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

З того часу у цей день всі бажаючі українці долучаються до дійства, беручись за руки та обмотуючись синьо-жовтими стрічками.