У виставковій залі чорноморського музею образотворчих мистецтв ім. Білого відбулась презентація 2-го тому книги «Народні Герої України. Історії справжніх». Це збірка історій життя та подвигів, яка не дасть перекрутити справжню дійсність війни, що розв'язала росія проти України.
Про це «ІТ-3» повідомляє з місця подій.
Представники видавництва «Білка» приїжджають в Чорноморськ вже вдруге. За словами директорки центральної міської бібліотеки ім. І. Рядченка Євгенії Лещенко, автори презентують другий том книги.
«
Вони привезли дві частини книги про наших видатних українців, які захищають нас, нашу незалежність, Батьківщину. Це видання дійсно дуже потребує уваги читачів, бо там розповідають про справжніх героїв, їх справжні історії».
Волонтери, медики, громадські діячі та військові: саме їх розповідями наповнений кожен том представлених книжок. Завдяки ним зберігатимуться в пам’яті ті чи інші події, що безпосередньо пов'язані із кривавою війною на території нашої держави.
«
Це 45 історій людей, які нагороджені найвищою не державною українською нагородою «Народний Герой України». Історії їх подвигів, історії їх життя інколи, історії, які вони розповідають самі. Якщо Герой нагороджений посмертно, то це історії про них, які розповідають їх близькі, друзі, побратими, рідні. Це орден нагороджує як військових, так і цивільних людей»,
— зазначила видавчиня видання «Білка» Ірина Білоцерковська.
«
Це непросто коротка історія про те, чи хороша людина або де вона була. Це розповідь про ті ситуації, в яких людина знаходилась. Вона особисто розповідає, що з нею було, які бої вела. Розповідає про себе, чого вона прийшла взагалі на війну, особливо, якщо це - доброволець. Чому люди зробили такий вибір в свій час. Ці книги про тих, хто є свідками історії, яка твориться зараз в Україні»
, — розповіла упорядниця книги «Народні Герої України. Історії справжніх» Віолетта Кіртока.
Особливістю книг є те, що там звучить саме пряма мова: люди розповідають про бойові події, в яких вони самостійно брали участь та були їх свідками.
У рамках презентації книги автори представили декілька історій тих, кому й присвячений 2-гий том. Один з них - Борис Харчук. Чоловік став до лав ЗСУ з 2014 р., перебуває у десантній 95-ій бригаді Житомирщини.
«
В нього і Донецький аеропорт, і промка Авдіївська, як я кажу, в анамнезі. Він бачив дуже багато. У 2022р. він опинився з бригадою на Харківщині, неподалік від Ізюму. В мене навіть заголовок цієї історії — «Як я навчився стріляти з «джавеліна» — подивився інструкцію в інтернеті». Коли вони отримали цю зброю , вони зробили таку невеличку групу і під його керівництвом вони спалили 13 одиниць ворожої техніки. Борис отримав тяжке поранення, залишившись без лівої руки. Але він - неймовірний оптиміст, його протезували в Америці. Наразі він в своєму підрозділі»
, — розповіла пані Віолетта.
Ще одна з історій — про відомого волонтера з Херсонщини — Григорія Янченко. Чоловік втратив після служби в радянській армії обидві ноги і пальці рук. Коли росія повномасштабно вторглась на територію України, Григорій допомагав українським військовим навіть перебуваючи в окупації на Херсонщині.
«Він все одно збирав на базарах допомогу, заставляв москалів відповідати на «Слава Україні». За 10 днів до деокупації його попередили, сказавши, немов щось готується, росіяни будуть відходити і заберуть тебе із собою. За Григорієм слідкували і він це знав. Він дзвонив нам з різних телефонів, дійсно було дуже страшно. Він виїхав і через 10 днів відбулась деокупація Херсонщини. Григорій був впевнений: він мав зустрічати українську армію з українськими прапорами та піснями. Наразі він продовжує їздити до підрозділів, збирати їм допомогу».
Всі ці люди, чиї історії описані в книгах, є простими, але водночас із цим вольовими, мужніми та незламними українцями, хто боровся та продовжує виборювати українську незалежність та суверенітет. Пам’ятаємо про них, вшановуємо їх і допомагаємо наближати українську Перемогу!
