«росія — МАЙБУТНІЙ СИРОВИННИЙ ПРИДАТОК КИТАЮ» — В СТУДІЇ ТИМОФІЙ ЛЬВУТІН

Про приїзд лідера Китаю до москви, «бавовну» в Криму, обмеження військово-політичної темататики у ЗМІ спілкувались журналісти «ІТ-3» з депутатом міськради Тимофієм Львутіним.

- Візит голови КНР до росії -

Нещодавно росію відвідав очільник Китаю — Сі Цзіньпінь, приїзд якого оцінюють неоднозначно. Зокрема, сам путін вважає цей візит позитивним ключем в контексті війни з Україною.

Однак, Китай, шикуючись в один ряд із росією та іраном, зі свого боку кидає виклик США, Великій Британії і країнам ЄС в розрізі змагань економік і статусу «світовий лідер».

І доки росія вважає країни партнерами, китайські чиновники дедалі більше будуть прив'язувати до себе агресора економічно, енергетично і використовувати його як сировинний додаток. Така собі меркантильна дружба.

Чому Китай обрав бік агресора і чим йому це загрожує — читайте тут.

Проте, що було, то було, важливий результат — як візит Сі вплине на хід війни в Україні?

На думку Тимофія Львутіна, глава КНР приїхав не з метою закінчення війни, а з метою ще більшого послаблення росії. Приїзд саме у цей час відображає слабкість і відсутність союзників на дипломатичному і політичному просторах росії. Китаю не потрібна російська поразка або перемога, йому важливо, щоб росія і надалі залишилась виснаженою.

Таким чином Китай намагається зробити з росії такий собі сировинний придаток, в якого він зараз закуповує дешеві газ та нафту. І згодом, росія стане економічно залежною», — зауважив депутат.

На переговорах між лідерами країн пролунала заява щодо недопустимості розповсюдження ядерної зброї, однак, буквально через деякий час путін оголосив про необхідність розташування тактичної ядерноїм зброї на території білорусі і що найцікавіше — російський президент запевнив — на ядерній зброї наполягав саме лукашенко.

На цю заяву одразу відреагувала світова спільнота: Китай призвав «уникати воєн між державами, що володіють ядерною зброєю», Америка зазначила, що не бачить ознак застосування москвою ядерної зброї, а ЄС готовий відповісти новими санкціями на намір росії розташувати зброю.

Українська влада в той же час закликала держави G7 та ЄС попередити білорусь про подальші наслідки у разі їх згоди на розміщення. Також Україна скликала позачергове засідання Ради Безпеки ООН і навіть власноруч звернулась до білоруських лідерів із закликом не допустити цієї фатальної помилки.

Китай має вагоме слова як на території Східно-Азіатського континенту, так і на міжнародній арені. Отож, виникає питання: дійсно Китай не може контролювати свого «союзника» або його слова нічого не варті?

«В обох випадках страждає репутація Китаю, і я думаю, що найближчим часом КНР буде тиснути на росію. мовляв, хочете неофіційної нашої допомоги — приберіть ці розмови про ядерну зброю. Цей приїзд став вигідніший більше Китаю для того, аби домовитись про умови економічного знищення росії, ", - пан Тимофій.

 - «Бавовна» в Криму — 

Нагальним питанням також залишається наступне: деокупація якої території України станеться швидше - Криму чи південно-східних областей?

Дедалі частіше у новинах можна побачити наступні заголовки: «В тимчасово окупованому Криму знов «бавовна«», «В Севастополі — автоматні черги». Зокрема, 22 березня місцевий севастопольський канал «Кримський вітер» повідомив:

Перший вибух пролунав близько 4:30 (3:30 за київським часом – ред.) і був не дуже гучним. О 4:46 (3:46 відповідно) в центральному районі Севастополя почули сильний гуркіт. Від ударної хвилі в квартирах затрусилися вікна, завили автівки», — йдеться у повідомленні.

Отож, наскільки близька деокупація?

Тимофій Львутін наголосив на тому, що український контрнаступ — не розважальний, а кривавий захід, під час якого, скоріш за все, може загинути велика кількість наших військових.

Для скорочення цих втрат необхідна велика масована підготовка, тому зараз те, що ми бачимо — бомбардування російських військових і особових складів на окупованих територіях — воно необхідне для полегшення продавлення оборонного фронту росіян», — вважає депутат.

За 10 років окупації східних областей російська федерація дуже сильно облаштувала під себе так звані «ЛНР/ДНР», тому їхнє звільнення, Криму не відбудеться за клацанням пальцю.

Нещодавно пан Залужний сказав: «дайте мені 300 танків, я стою в 300 км від Мелітополя і я його візьму». Питання наступне — а навіщо саме Мелітополь?

Деокупувавши це місто, фронт розріжеться: Крим «як пляшка» закриється, а далі наші військові б бомбардували Кримський міст.

«У цьому випадку росія б втратила сухопутний коридор для постачання як зброї, так і особового складу. І далі — полон для російських окупантів і колаборантів. Це буде дуже крутий «полонений депозит» для обміну наших військових, що знаходяться в рф. А вже після деокупації Криму — східні області», — поділився думкою народний обранець.

- Обмеження патріотичної тематики в рекламі і реєстрації торговельних марок -

У Верховній Раді пропонують обмежити використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі. Відповідний законопроект вже опублікований на сайті Ради України.

Законопроектом пропонується встановити, що не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що повністю чи частково відтворюють назви подій, пов'язаних зі здійсненням заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії.

Крім того, законопроектом пропонується заборонити розповсюджувати рекламу товарів, робіт і послуг з використанням таких назв, згадувань, найменувань та привітань.

Водночас ці обмеження не поширюються на рекламу кіно-, відео- та видавничої продукції, присвяченої висвітленню подій, пов'язаних зі здійсненням заходів з нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії.

На думку депутата, великі підприємства і корпорації не повинні користуватись цією маніпуліяцією, мовляв, «ви придбайте той телевізор, а з нього кошти підуть на ЗСУ», а цим повинні займатись волонтерські і громадські організації,які створюють конкретні продукти, пов'язані із війною, та які згодом відзвітують про цю діяльність.